’орошун Ћеон≥д ѕетрович ¬чений у галуз≥ механ≥ки, член-кореспондент Ќац≥ональноњ академ≥њ наук ”крањни (2000), доктор ф≥зико-математичних наук (1970), лауреат ƒержавноњ прем≥њ ”крањни в галуз≥ науки ≥ техн≥ки. lkhoroshun (@) yandex.ru ENGLISH   –”—— »…   Ѕ≥бл≥ограф≥¤

Ќародивс¤ 25 кв≥тн¤ 1937 р. в с. Ћюбеч „ерн≥г≥вськоњ област≥. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ у 1959 р. механ≥ко-математичного факультету  ињвського державного ун≥верситету ≥м. “.√. Ўевченка в≥н назавжди повТ¤зав своЇ профес≥йне житт¤ з ≤нститутом механ≥ки ≥м. —.ѕ. “имошенка ЌјЌ ”крањни. “ут у 1963 р. Ћ.ѕ. ’орошун захистив кандидатську, а в 1970-му Ч докторську дисертац≥њ. ¬≥д 1973 року в≥н працюЇ зав≥дувачем в≥дд≥лу, нин≥ очолюЇ в≥дд≥л механ≥ки стохастично неоднор≥дних середовищ.

Ћеон≥д ѕетрович зробив значний внесок у розвиток низки фундаментальних напр¤м≥в механ≥ки деформ≥вного твердого т≥ла, а також електродинам≥ки ≥ макроеконом≥ки.

Ќа початку 60-х рок≥в Ћ.ѕ. ’орошун запропонував Їдину теор≥ю класичноњ термодинам≥ки ≥ термодинам≥ки незворотних процес≥в, що базуЇтьс¤ на двох формах представленн¤ приросту внутр≥шньоњ енерг≥њ системи. Ќа њњ основ≥ досл≥джено загальн≥ законом≥рност≥ реолог≥чних сп≥вв≥дношень ≥ теор≥њ пружновТ¤зкопластичного деформуванн¤ та зм≥цненн¤ матер≥ал≥в з урахуванн¤м прихованоњ енерг≥њ деформац≥њ. ” цей же час методом комплексних потенц≥ал≥в в≥н даЇ представленн¤ розвТ¤зку р≥вн¤нь плоских ф≥зично-нел≥н≥йних задач теор≥њ пружност≥ ≥ вТ¤зкопружност≥ та досл≥джуЇ вплив ф≥зичноњ нел≥н≥йност≥ на концентрац≥ю напружень б≥л¤ кривол≥н≥йних отвор≥в.

ѕодальш≥ роки повТ¤зан≥ з розробкою ученим теор≥њ прогнозуванн¤ ефективних ф≥зико-механ≥чних властивостей композитних матер≥ал≥в ≥ р≥динно-дисперсних сум≥шей стохастичноњ структури. «апропоновано одноточкове наближенн¤ ≥ метод умовних момент≥в дл¤ розвТ¤зку статистично нел≥н≥йних диференц≥альних р≥вн¤нь деформуванн¤ ≥ теплопров≥дност≥ структурно-неоднор≥дних середовищ. Ћеон≥д ѕетрович досл≥див законом≥рност≥ впливу компонент≥в ≥ параметр≥в м≥кроструктури на ефективн≥ властивост≥ шаруватих матер≥ал≥в, матер≥ал≥в, зм≥цнених дисперсними частинками, односпр¤мованими ≥ багатоспр¤мованими неперервними ≥ дискретними волокнами, матер≥ал≥в, ослаблених стохастично розташованими порами ≥ тр≥щинами.

Ќа основ≥ стохастичних р≥вн¤нь механ≥ки ≥ термодинам≥ки дл¤ структурно-неоднор≥дних середовищ Ћ.ѕ. ’орошун побудував уточнен≥ вар≥анти теор≥њ пружних насичених р≥диною середовищ, р≥вн¤нь двотемпературноњ теплопров≥дност≥ ≥ двокомпонентних пружних сум≥шей. ¬становлено узагальнений закон ƒарс≥, що враховуЇ пружн≥сть твердоњ фази. ¬изначено коеф≥ц≥Їнти р≥вн¤нь двофазних середовищ через ф≥зико-механ≥чн≥ властивост≥ фаз ≥ геометр≥ю структури. ƒосл≥джено ефекти, зумовлен≥ двофазн≥стю у пружних сум≥шах ≥ насичених р≥диною масивах.

≤дењ ≥ модел≥ механ≥ки композитних матер≥ал≥в, запропонован≥ вченим, продовжен≥ у цикл≥ роб≥т, присв¤чених шаруватим пластинам ≥ оболонкам. –озроблено новий метод побудови прикладноњ теор≥њ шаруватих пластин ≥ оболонок, що базуЇтьс¤ на у¤вленн≥ про однор≥дний у площин≥ напружено-деформ≥вний стан тонкост≥нного елемента дов≥льноњ за товщиною структури. ќдержано р≥вн¤нн¤ без урахуванн¤ ≥ з урахуванн¤м поперечних дотичних напружень, визначено приведен≥ жор сткост≥ шаруватого тонкост≥нного елемента, досл≥джено задач≥ статики, динам≥ки ≥ ст≥йкост≥.

ќкреме м≥сце у науков≥й б≥ограф≥њ Ћ.ѕ. ’орошуна займаЇ механ≥ка руйнуванн¤. “ак, у механ≥ц≥ тр≥щин це нова постановка математичноњ задач≥ про тр≥щину у композит≥ ¤к у двофазному середовищ≥. «апропоновано новий критер≥й тр≥щиност≥йкост≥ матер≥алу на основ≥ параметр≥в повноњ д≥аграми деформуванн¤ ≥ встановлено корел¤ц≥йний звТ¤зок м≥ж ним ≥ вТ¤зк≥стю руйнуванн¤ дл¤ алюм≥н≥Ївих сплав≥в ≥ сталей. –озроблено новий п≥дх≥д до визначенн¤ двом≥рноњ пластичноњ зони в окол≥ вершини тр≥щин ≥ критичного навантаженн¤. ƒл¤ л≥н≥йноњ задач≥ побудовано строг≥ ≥нтегральн≥ сп≥вв≥дношенн¤ в окол≥ вершини тр≥щини, на основ≥ чого проведено критичний анал≥з J-≥нтегралу. ƒоведено неможлив≥сть визначенн¤ критичного навантаженн¤ з умови балансу пружноњ енерг≥њ, що зв≥льн¤Їтьс¤, ≥ роботи руйнуванн¤ у вершин≥ тр≥щини через њх несп≥ввим≥рн≥сть ≥ обмежен≥сть напруженн¤, з ¤кого починаЇтьс¤ руйнуванн¤. ” механ≥ц≥ пошкоджуваност≥ розроблено структурну теор≥ю звТ¤заних процес≥в деформуванн¤ ≥ короткочасноњ пошкоджуваност≥ матер≥алу, ¤ка базуЇтьс¤ на моделюванн≥ процесу пошкодженн¤ утворенн¤м на м≥сц≥ зруйнованих м≥крообТЇм≥в стохастично розташованих м≥кропор, порожн≥х або заповнених частинками зруйнованого матер≥алу, а також на описанн≥ деформуванн¤ пошкоджуваного матер≥алу стохастичними р≥вн¤нн¤ми теор≥њ пружност≥ ≥ побудов≥ р≥вн¤нь балансу м≥кропористост≥.

ѕор¤д ≥з застосуванн¤м стохастичних моделей ≥ р≥вн¤нь дл¤ досл≥дженн¤ структурно-неоднор≥дних суц≥льних середовищ Ћ.ѕ. ’орошун запропонував новий принцип побудови статистичноњ механ≥ки атомно-молекул¤рних систем, ¤кий на в≥дм≥ну в≥д загальноприйн¤того методу функц≥й розпод≥лу у фазовому простор≥ системи частинок, ірунтуЇтьс¤ на метод≥ статистичного ≥ ковзаючого усередненн¤ стохастичного р≥вн¤нн¤ руху одиничноњ частинки, що взаЇмод≥Ї з оточуючими частинками за законом ЋеннардаЧƒжонса. Ќа ц≥й основ≥ побудовано ¤к класичн≥, так ≥ уточнен≥ р≥вн¤нн¤ пружност≥ ≥ г≥дромехан≥ки.

«астосуванн¤ двоконтинуумних моделей дл¤ описанн¤ механ≥чних ¤вищ у композитних матер≥алах ≥ р≥динно-дисперсних сум≥шах стало базою дл¤ побудови Ћ.ѕ. ’орошуном двоконтинуумноњ механ≥ки д≥електрик≥в ¤к основи електромагн≥томехан≥ки. ¬≥н запропонував новий принцип розробки теор≥њ звТ¤заних динам≥чних процес≥в елекромагн≥томехан≥ки в д≥електриках ≥ пТЇзоелектриках, що базуЇтьс¤ на двоконтинуумн≥й механ≥ц≥ д≥електрик≥в ¤к сум≥ш≥ попарно звТ¤заних у нейтральн≥ молекули чи ком≥рки позитивних ≥ негативних зар¤д≥в та на визначенн≥ вектора пол¤ризац≥њ ≥ породжуваного ним електричного пол¤. ќтриман≥ р≥вн¤нн¤ ≥нвар≥антн≥ щодо перетворень √ал≥ле¤, описують поздовжню електричну ≥ поперечн≥ електромагн≥тн≥ диспергуюч≥ хвил≥ у рухомих д≥електриках та звТ¤зан≥ акустичн≥ й електромагн≥тн≥ хвил≥. —формульовано модель св≥тового еф≥ру ¤к близького до ≥деального р≥дкого д≥електрика, в ¤кому в≥льно рухаютьс¤ небесн≥ т≥ла ≥ розповсюджуютьс¤ поперечн≥ електромагн≥тн≥ хвил≥ у вигл¤д≥ взаЇмних зм≥щень позитивних ≥ негативних зар¤д≥в нейтральних частинок, що утворюють еф≥р.

Ќа початку нового тис¤чол≥тт¤ Ћ.ѕ. ’орошун зац≥кавивс¤ фундаментальними питанн¤ми макроеконом≥ки ≥ створенн¤м математичних моделей динам≥ки виробництва, грошей ≥ ц≥н. ¬≥н запропонував новий принцип побудови теор≥њ виробничих функц≥й, що базуЇтьс¤ на формулюванн≥ ф≥зично наочних диференц≥йних р≥вн¤нь динам≥ки виробництва у матер≥альн≥й форм≥ дл¤ закритоњ ≥ в≥дкритоњ економ≥ки, ¤к≥ враховують продуктивн≥сть, амортизац≥ю ≥ накопиченн¤ реального кап≥талу.

«апропоновано математичну модель динам≥ки грошей ≥ ц≥н у макроеконом≥ц≥, що ірунтуЇтьс¤ на нестац≥онарних диференц≥альних р≥вн¤нн¤х балансу товарноњ ≥ грошовоњ мас. ƒосл≥джено найпрост≥ший вар≥ант Ч просте виробництво з участю п≥дприЇмницького сектору ≥ сектору домашн≥х господарств без урахуванн¤ виробництва ≥нвестиц≥йних товар≥в й амортизац≥њ кап≥талу. –озгл¤нуто дв≥ ц≥ни продукц≥њ Ч витратну ≥ споживчу, а також введено л≥н≥йн≥ залежност≥ м≥ж ними ≥ грошовими масами п≥дприЇмницького сектору ≥ домашн≥х господарств. ѕобудовано систему диференц≥альних р≥вн¤нь динам≥ки грошових мас сектор≥в ≥ ц≥н. ƒосл≥джено розвиток ≥нфл¤ц≥њ у час≥, залежност≥ швидкост≥ об≥гу грошовоњ маси в≥д виробництва ≥ споживанн¤, а також темпу ≥нфл¤ц≥њ Ч в≥д темп≥в приросту грошовоњ маси, виробництва ≥ споживанн¤.

Ћ.ѕ. ’орошун Ч член Ќац≥онального ком≥тету ”крањни з теоретичноњ ≥ прикладноњ механ≥ки, редколег≥њ м≥жнародного журналу Ђѕрикладна¤ механикаї. ѕеру вченого належить понад 290 наукових праць, у тому числ≥ 10 монограф≥й. Ћеон≥д ѕетрович п≥дготував 23 кандидати ≥ 5 доктор≥в наук, викладав у  ињвському нац≥ональному ун≥верситет≥ ≥мен≥ “араса Ўевченка. …ого науков≥ досл≥дженн¤ в≥дзначено ƒержавною прем≥Їю ”–—– у галуз≥ науки ≥ техн≥ки та прем≥Їю ЌјЌ ”крањни ≥мен≥ ќ.ћ. ƒинника.

ƒжерело ≥нформац≥њ: ¬≥сник ЌјЌ ”крањни. Ч 2007. Ч N 4.